Остап Ронжин для Philosophical Orthodox, 12 січня 2021 р.Б.
На Різдво певно кожна православна громада прикрасила місця поклоніння гарними пишними ялинками з вогниками та прикрасами. Це дуже гарно та красиво. Однак, у зв’язку з загальною недолугістю головної ялинки країни на Софійській площі в Києві активізувалися дискусії щодо ялинки. Зокрема хтось зводить на ошатні ялинки наклеп, що ялинка є взагалі поганською, тож немає сенсу слідкувати, щоб вона була дійсно Різдвяною. У минулорічних статтях йшлося про те, що ані Різдво, ані дата Різдва не є поганськими. Вони органічно виходять із Христової віри та погани радше самі намагалися “опоганити” Різдво, коли бачили , що втрачають позиції. У цьому короткому дописі дослідимо питання з ялинками.
Ялинка ніколи не була поганською. Різдвяна ялинка від маківки до кореня є абсолютно християнським та біблійним символом. Крім того, можна ствердити, що символ різдвяного дерева є навіть візантійським та східним.
Справа у тім, що дерево має надзвичайну важливість для християн. Безліч згадок у Новому та Старому завітах, прообразами, натяками та пророцтвами, вказують на дерево, на яке піднявся і на якому помер за нас Ісус Христос. Дерево, яке кинув пророк Єлисей у воду (4 Цар. 6:6), згадки “проклятий хто висить на дереві” (Втор. 21:23), жезл Аарона, що цвіте та який приносить кару (Чис. 17:8, Вих. 7:20), жезл Мойсея, який вчинив суд Ізраїлю (Чис. 20:11), дрова, які ніс Ісаак (Бут. 22:6), врешті Дерево життя у раю (Бут.3:22) – це лише частина того,що вказує та служить прототипом дерева Хреста на якому переможно висів Ісус Христос, щоб прийняти смертельні муки. Ісая пророк говорить про “паросток від кореня Ієссеєвого, і гілка виросте від кореня його” (11:1), а Євангеліє від Матфея буквально починається з цього дерева (1), дерева роду Спасителя. Тож це абсолютно доцільно християнам мати дерево. Це згадка про Хрест, згадка про рід Христа. Ба більше, зірка на маківці це не просто вифлеємська зоря, а й символ самого Христа, як верхівки та мети усього паростка, який став “Сонцем правди” (Мал. 4:2), як співає православна Церква на Різдво.
Крім того, схоже, традиція самого дерева не походить із північної європи, але із християнського сходу. Манускрипт з 13 століття, що зберігається у Британському музеї свідчить от що про прикраси церкву збудовану імператором Анастасієм Першим у 512 році Божому при монастирі святого Гавриїла у північній Сирії:
“..два великі латунні дерева, які стояли обабіч Прекрасних Врат вівтаря. На листях дерев були місця для вогників. Кожне дерево мало сто вісімдесят ламп та п’ятдесят срібних ланцюжків з вершини до низу. На них висіли маленькі золоті срібні та мідні прикраси, а також крашанки, вазочки, тваринки, пташки, хрести, вінки, дзвоники, різьблені грона винограду, диски…”
А ось свідчення про оздобу Хагії Софії поетом Павлом Силенціарієм у 563 р.Б.:
“На срібних колонах також є, понад їхніми вершинами, вузька заглибина для ліхтарників, шлях повний світла, що миготить яскравими гронами; їх можна порівняти з гірськими смереками чи з ніжними кипарисами. Гострі на маківці, вони обкручені колами, що поступово ширшають до найнижчої ланки, що огортає основу стовбура; і на них ростуть вогняні квіти. Замість кореня, ці дерева вогняної рослинності мають срібні ніжки. І по центру цього прекрасного гаю, подоба божественного хреста, оббитого якравими цвяхами, сяє світлом придатним для смертних очей…”
Якщо ми говоримо про сучасний вигляд різдвяного дерева, то перша згадка про нього з’явилася десь у 15 ст. У північній Європі, на землях Естонії, Північної Німеччини. Поганство на цих землях вимерло ще у 9 ст., може й раніше. Отже припускати, що північна різдвяна ялинка насправді поганська, означає припускати, що поганство жило у катокомбному прихованому режимі 6 століть, щоб потім раптом випірнути у вигляді ялинки. Доказів цього немає. Це смішно.
Врешті, навіть якби ялинка була поганською, то це уже нічого не значить. Її повернуто Христу. Христос відвоював усі дерева собі. Погани жодних дерев не винайшли і не придумали. Наші предки поклонялися деревам, ми ж тепер охрещуємо дерева. Ми просто повертаємо анексовані володіння назад благовірному Царю.
Philosophical Orthodox 